• Марко Лизак, Автор |

Джерело: LIGA:ZAKON

Використання транзитних компаній у міжнародних структурах може створювати середовище для недобросовісної податкової конкуренції. Саме через це у світі поступово посилюються методи боротьби з використанням транзитних компаній та застосовуються  інструменти для ідентифікації компаній, які не мають економічної присутності і використовуються виключно з метою отримання податкових пільг.  

Попри  те, що деякі країни-члени  ЄС вже мають усталені правила та розвинуту практику протидії зловживанню використання транзитних компаній, наразі більшість країн визначають рівень економічної присутності компаній, базуючись на загальних правилах протидії ухиленню від оподаткування (anti-abuse rules) в залежності від кожного конкретного випадку. Проте у найближчому майбутньому європейські компанії матимуть уніфікований орієнтир щодо мінімального рівня економічної присутності компаній.

22 грудня 2021 року Європейська комісія опублікувала проєкт директиви, яка встановлюватиме нові правила боротьби з використанням транзитних компаній для податкових цілей («ATAD 3»), і яка у разі прийняття має бути імплементована в національне законодавство країн-членів ЄС до 30 червня 2023 року та набути чинності з 1 січня 2024 року.

На кого розповсюджуватиметься дія ATAD 3

Положення ATAD 3 розповсюджуватимуться на усі компанії, що є податковими резидентами країн-членів ЄС. Директива охоплюватиме також такі формування, наприклад, як партнерства (які вважаються резидентами для податкових цілей).

ATAD 3 встановлює перелік критеріїв, у разі відповідності кожному з яких, компанії можуть визнаватися такими, що мають високий ризик недостатнього рівня економічної присутності. Зокрема, такими критеріями є наступні:

  • більше 75% доходів компанії складають наступні доходи: дивіденди; проценти; роялті; доходи від фінансового лізингу, нерухомості, деякого виду рухомого майна, страхової, банківської та фінансової діяльності; доходи від послуг, які компанія виконує через посередників;
  • упродовж останніх двох  років більше 60% балансової вартості рухомого / нерухомого майна компанії знаходиться за межами країни резидентності;
  • більше 60% доходу отримано з-за кордону;
  • упродовж останніх двох  років компанія передавала на аутсорсинг управління повсякденною діяльністю та прийняття рішень щодо важливих функцій.

В той же час, від дії положень ATAD 3 звільнятимуться публічні компанії, регульовані фінансові компанії, деякі холдингові компанії, а також компанії, які мають не менше п’яти штатних працівників, залучених виключно до основної діяльності компанії.

Обов’язок щодо звітування

На компанії з високим рівнем ризику покладатиметься обов’язок звітування щодо рівня своєї економічної присутності. Зокрема, директива передбачає, що такі компанії зобов’язані будуть доповнювати свої річні податкові декларації інформацією щодо індикаторів економічної присутності.

Зазначені індикатори включають в себе інформацію щодо наявності власних приміщень у країні резидентності, наявності як мінімум одного  власного активного банківського рахунку у ЄС,  наявності відповідного персоналу, що має резиденство країни резидентності компанії – принаймні одного  директора або достатньої кількості працівників, які займаються основною діяльністю компанії. Підтвердженням залучення директора до діяльності компанії може бути, зокрема, його кваліфікація, яка повинна бути достатньою для того, щоб дозволити директору брати активну роль у процесах прийняття рішень та мати відповідні повноваження. Наразі директива чітко не конкретизує форму надання зазначеної інформації.

Крім того, податкові декларації зазначених компаній повинні бути підкріплені додатковими документами, за допомогою яких податкові органи зможуть оцінити достовірність даних, вказаних у деклараціях, а також прийняти рішення щодо необхідності податкової перевірки.

Додаткова документація повинна буде містити інформацію щодо адреси та типу приміщень компаній; розміру і виду доходу; суми та видів господарських витрат; видів підприємницької діяльності, що здійснюється для отримання доходу; кількості директорів, їх кваліфікації, повноважень та місця проживання / кількості працівників, які повністю залучені до основної діяльності компанії, їх кваліфікації та місця проживання; діяльності, переданої на аутсорсинг; інформації щодо банківських рахунків.

Оцінювання компаній

Компанії з високим рівнем ризику, що надали достатню інформацію щодо індикаторів їх економічної присутності, вважатимуться такими, що дотримуються критеріїв щодо мінімального рівня економічної присутності.

У той же час податкові органи можуть надати ризиковим компаніям статус транзитних у разі, якщо надані документи не підтверджують заявлену інформацію.

Можливість оскарження «транзитного» статусу

 ATAD 3 надає транзитним компаніям можливість оскаржити свій статус шляхом надання обґрунтування щодо комерційних (неподаткових) причин реєстрації та функціонування таких компаній, які не потребують власних приміщень та/або банківських рахунків та/або спеціального управління чи працівників. Додатково, для оскарження свого транзитного статусу компанії повинні будуть:

  • зазначити інформацію про ресурси, які вони використовують для фактичного здійснення своєї діяльності;
  • довести, що ключові рішення щодо діяльності компаній приймаються у країнах їх резидентності.

Наявність можливості оскарження транзитного статусу є досить важливою в контексті того, що оцінювання рівня присутності згідно з ATAD3 базується на специфічних індикаторах і, як наслідок, може не враховувати конкретні факти та обставини кожного окремого випадку.

Наслідки визнання компанії транзитною

Наслідки визнання компанії транзитною спрямовані на заборону будь-яких податкових переваг, які можуть бути натомість отримані звичайними компаніями, що відповідають критеріям мінімальної економічної присутності. А саме такими наслідками можуть бути:

  • заборона використовувати податкові пільги згідно з конвенціями про уникнення подвійного оподаткування та / або Директивою ЄС про материнські та дочірні компанії, а також Директивою ЄС про відсотки та роялті. На практиці це означає, що країни-члени ЄС відмовлятимуть транзитним компаніям у видачі сертифікатів про податкову резидентність (що зазвичай є умовою для використання положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування тощо), або видаватимуть такі сертифікати з відміткою про «транзитний» статус компанії.
  • оподаткування доходу транзитних компаній на наступних рівнях:
  1. Транзитна компанія: транзитна компанія вважатиметься податковим резидентом у країні резидентності для локальних податкових цілей та оподатковуватиме отримані доходи за ставками, передбаченими національним законодавством відповідної юрисдикції.
  2. Акціонери транзитної компанії, які є резидентами в країнах – членах ЄС: дохід транзитної компанії може включатися до складу доходу її акціонерів.

Обмін інформацією

Усі дані щодо транзитних компаній підлягатимуть автоматичному обміну інформацією між країнами-членами  ЄС. Крім того, країнам-членам ЄС буде дозволено звертатися до держави, в якій знаходиться транзитна компанія, із запитом провести  податкову перевірку у разі виникнення підозри щодо відсутності у такої компанії мінімального рівня економічної присутності.

Штрафні санкції

ATAD 3 надає країнам-членам ЄС право самостійно встановлювати штрафи за порушення зобов'язань щодо звітування, передбачених директивою. Водночас мінімальний розмір штрафів має становити якнайменше 5% від обороту транзитної компанії.

Вищезазначені зміни матимуть значний вплив на міжнародний бізнес, зокрема на податкове навантаження при здійсненні транскордонних операцій. У разі прийняття директиви, міжнародним структурам потрібно буде пересвідчитись у відповідності вимогам ATAD 3. У разі необхідності, слід розглянути можливість посилення рівня економічної присутності.

У співавторстві з Ольгою Петруньок, старшою консультанткою, практика міжнародного оподаткування, KPMG в Україні