group

Скарби бюджету

  • Володимир Чижиков, Автор |

Джерело: Mind

Рахункова палата днями виявила додаткові резерви доходів, не враховані в проєкті державного бюджету на 2021 рік, загалом у 20,6 млрд грн. До того ж, за оцінкою Рахункової палати, прогнозоване зростання реального ВВП на 4,6% у 2021 році є досить оптимістичним. Отже, є шанси прожити наступний рік у достатку. Однак за умови, що всі сплачуватимуть вчасно податки.

Скільки ж платити податків, щоби жити добре, проаналізував для Mind директор групи трансфертного ціноутворення KPMG в Україні Володимир Чижиков.

Не знаю, як вам, але мені завжди було цікаво – чому найбільша країна Європи, з родючими землями та працьовитими людьми, має далеко  не найкращі дороги, медицину та пенсії. Якщо керуватися простим правилом, то, чим більше заробляєш – тим кращий рівень життя, чи не так? Скільки ж заробляє наша країна? В поміч вам бюджет, а точніше проєкт державного бюджету на 2021 рік, який нещодавно було оприлюднено урядом.

Наступного року держава планує заробити 1,4 трлн грн. Заробляти ми плануємо на 7,5% більше, ніж торік (Привіт, інфляціє 😊). 89% доходів держава планує отримати за рахунок податків. До речі, минулі роки цей показник стабільно складав у середньому 84%. Напевно, коли в економіці проблеми, хто ж допоможе, як не платники податків.

У вас не виникає питання – чи не забагато ми вимагаємо від платників? Чому держава не заробляє з інших джерел? Ну й головне – як те, скільки ми платимо податків, впливає на якість нашого життя? І ось тут у пригоді стали цифри…

Перше запитання – які ж податки формують наш бюджет?

80% усіх зібраних податків – це ПДВ, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та акцизні збори з пального, цигарок, алкоголю та інших задоволень. Податок на прибуток підприємств (ПНП) – це скромні 9%.

Виходить, донорами бюджету є ми з вами, оскільки саме ми сплачуємо ПДФО та, в більшій мірі, ПДВ та акциз у вартості товарів, які купуємо?

Далі стало цікаво, а яка ситуація в інших країнах:

  • Як пов'язаний рівень життя із сплаченими податками?
  • Наскільки доходи країн залежать від податків?
  • Яка структура податків за їхніми видами?

Для зручності пропоную подивитися на три групи країн: країни колишнього СРСР, країни-таргети в ЄС та топ-країни за рівнем життя. Як цифровий еквівалент рівня життя розглядаю ПДВ на душу населення. Усі дані люб’язно запозичено в IMF. Доходи бюджетів не враховують соціальних внесків до пенсійних фондів або їхніх аналогів у різних країнах. Ну що ж, поїхали!

Країни колишнього СРСР

Наскільки рівень життя залежить від сплачених податків?

вичайно, без будь-яких графіків очевидною є пряма залежність: більше податків – вищий рівень життя. Цифри тільки підтверджують здогадки. Як бачимо, ми випереджаємо (як за ВВП, так і за податками) лише Узбекистан, Киргизію та Молдову. Далі – життя краще (принаймні в цифрах) і податки більше (крім Азербайджану, але там є нафта 😊).

Яка ж частка податків у доходах бюджету?

Більшість пострадянських країн живуть за рахунок податків. В Азербайджані низька частка податків у доходах компенсована нафтою, яку реалізують державні компанії.

Що ж до структури податків.

Тут майже всі країни живуть за рахунок ПДВ. Значна частка інших податків у РФ та Казахстані – це рента за природні ресурси. Структура податкових надходжень до бюджету загалом схожа з, так би мовити, національними особливостями. Також інші країни значно більше наповнюють бюджет за рахунок бізнесу (податком на прибуток) – у середньому 17% у структурі податкових надходжень проти 10% в Україні. Винятком є Грузія, але там замість ПНП – податок на виведений капітал.

Країни-таргети з ЄС

Знову рівень життя, ВВП та податки.

Знову схожа історія щодо залежності – вона пряма. Найбільші податки та рівень життя в Чехії та Естонії. До речі, в Естонії працює податок на виведений капітал. І, як далеко Україна –  ви самі бачите. Нагадаю, у бюджет-2021 закладені $900 податків та $3000 ВВП на одну особу. Найближчі до нас – Румунія та Болгарія, які разом із Хорватією є наймолодшими членами ЄС. З моменту входу останніх до ЄС темпи росту економіки цих країн учетверо швидші, аніж в Україні.

Далі – цікавіше. Яка частка податків у доходах країн-таргетів:

Частка податків у доходах перелічених країн у середньому становить 78% (проти 89% в Україні). На відміну від країн колишнього СРСР країни-таргети знають, що таке диверсифікація джерел доходів. При зменшенні залежності бюджету від податкових надходжень економіка зростає швидше, що навіть краще простежується нижче на прикладі топ-країн.

Ну і структура податків.

По-перше, структура загалом дуже схожа для більшості країн. ПДВ – донор №1.

По-друге, більше податку на прибуток (11% у структурі проти 9% в Україні). І останнє – дорогі акцизи в ЄС (дякуючи пальному та цигаркам) дають 17% податкових надходжень (проти 12% в Україні).

Світові топи

У графік рівня життя та сплачених податків Україну навіть не додаю – просто різні масштаби.

І знову пряма залежність. Це гірше видно на 10 точках, але якщо замість топ-10 взяти топ-20, залежність більш чітка. На самій вершині бачимо (багато податків – багато ВВП) – це Норвегія, якщо вам цікаво.
А от частка податків у бюджетних доходах продовжує падати зі зростанням рівня життя (або ВВП).

77% бюджету топів – це податки (подібно до країн-таргетів). Решту доходів МФВ класифікує як Property income та Grants. Property income – це доходи від оренди держмайна й різноманітних державних сервісів та доходи від цінних паперів, випущених державою або придбаних державними інституціями. Grants – це grants, або, якщо серйозно, це запозичення від міжнародних організацій або урядів інших країн.

А от структура податкових надходжень топів відрізняється суттєво від країн-сусідів та таргетів.

Тут просто квінтесенція відомої фрази Маргарет Тетчер: «Немає ніяких бюджетних коштів – є лише гроші платників податків». Фізичні особи – основні донори бюджетів розвинутих країн. У середньому громадяни дають 38% податкових надходжень (в Україні – 28%). А от непрямих податків значно менше – у 1,5 раза менше частка ПДВ та акцизу. Ви можете сказати: яка різниця, менше сплачуємо ПДВ та акцизу в ціні, але більше податків із власних доходів. І це правда. Але запитання: які податки краще адмініструвати, які податки менше «корумповані та схематозні» – ПДФО чи ПДВ з акцизом?

Ну і податок на прибуток – 14% проти 9% в українському варіанті.

І на останок…

Своїх висновків робити не буду – пропоную подивитися на цифри і зробити ваші.
Для себе зазначив лише наступне:

  1. Щоб жити, як в Швейцарії, треба сплачувати $80 000 податків з однієї особи на рік (у нас поки що $900).
  2. Більше податків – кращій рівень життя, отож, державо, витрачай із розумом (не красти!).
  3. Менше непрямих – більше прямих податків.
  4. ПДВ «рулить», але як же його адмініструвати, щоб не було всіляких «скруток».
  5. Бюджет – це не лише податки, але, як каже МВФ, ще й Property income та Grants. Каже, але Grants не дає…