photo

Податкові перевірки

  • Лариса Антощук, Автор |

Джерело: Бізнес Цензор

Сьогодні діє мораторій на проведення перевірок, але ситуація складається цікаво. За останні три місяці, попри мораторій, платники податків почали отримувати запити.

Аби прорахувати ризики, пов’язані з податковими перевірками у 2020-2021 роках, бізнесу доречно взяти до уваги декілька суттєвих змін, впроваджених не лише Законом України 466-IX, а й Законами №530-ІХ, №533-ІХ, №540-ІХ.

Періодичність змін до плану-графіка

Найочікуванішою зміною доречно назвати норму про обмеження спроб оновлення плану-графіку планових (комплексних) податкових перевірок. Останні три роки такі оновлення відбувалися до двадцяти разів щороку, в плані-графіку з’являлися десятки нових підприємств.

Так, коригування на початку березня, наприклад, могло стосуватися платників, до яких вже у тому ж березні приходили на перевірку. Можна стверджувати, що не виконувалася основна мета впровадження практики оприлюднення плану-графіка згідно ст. 77 Податкового кодексу України (далі – "ПК") – попередити бізнес про перевірку і дати можливість підготуватися.

Тепер зміни до плану-графіка податковий орган може здійснювати лише один раз у першому та один раз у другому кварталі поточного року (оприлюднюються до 30 числа останнього місяця кварталу). При цьому початися перевірка може після 1 липня та 1 жовтня, відповідно.

Нібито доречне нововведення, але ж тепер виходить, що узаконено щонайменше два коригування до річного плану-графіка. До цього суди визнавали будь-які зміни незаконними. Цікаво, чому при прийнятті вказаних змін не враховувалися висновки суддів Верховного суду?

Швидше за все, технічною в ПК є зміна, яка прямо виключила як підставу для проведення документальної позапланової перевірки згідно ст.58 ПК, рішення суду (слідчого судді) про проведення перевірки. Судова практика в оскарження правомірності таких перевірок складалася на користь платників податків. Норма фактично була недіючою.

Підстави призначення перевірок

Оскільки де-юре в Україні відсутній підхід суцільного податкового аудиту, коли кожне підприємство має перевірятися щонайменше раз в три роки (і в цей підхід помилково вірить більшість бізнесу), то всі поточні перевірки мають призначатися із урахуванням положень Порядку №524, затвердженого Міністерством фінансів України від 02.06.2015 р. "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" (далі – "Порядок №524").

Відповідно до цього документу, під перевірку підпадають підприємства, які відповідають критеріям ризиків (показники мають братися за останній податковий рік, або за 9 місяців поточного року, якщо йдеться про перевірки із призначенням на наступний рік).

Логіка така: до плану-графіка включаються компанії, які мають найбільші ризики несплати податків, зборів, обов’язкових платежів до бюджету.

Порядок №524 містить 55 підстав, розбитих на три категорії ризику несплати податків: високий, середній та незначний. Із практичних ситуацій, зрозуміло, що найбільше спрацьовують критерії податкового навантаження по галузі, відносини із так званими "сірими" контрагентами (фіктарі), різка зміна показників сплати податків до бюджету (наприклад, ПДВ).

Якщо проаналізувати підстави включення до плану-графіку перевірок, то з’являється додаткова стратегія захисту майнових прав бізнесу (адже перевірки вкрай рідко завершуються довідкою, в основному – актами та податковими донарахуваннями).

Дізнатися, чому підприємство з’явилося в плані-графіку можна шляхом подачі адвокатського запиту або звичайного письмового звернення. Аналіз відповіді дає підстави для оскарження законності включення, і потім і наказу на перевірку, недопуск до перевірки, і превентивних заходів для незастосування інструменту податкового арешту.

Із аналізу судової практики у цій категорії податкових спорів, яка складається на користь бізнесу, зрозуміло, що податкові органи не дотримуються обов’язкового алгоритму дій, що передбачені Порядком №564 та ст.77 ПК.

Відповідно – платник податків не допускає до незаконної перевірки податкову і виграє ще й тим, що за результатами успішного оскарження "закриваються" декілька періодів для перевірки.

Новели щодо строків та процедури проведення перевірок

Зміни до ст.82 ПК надають повноваження податковому органу зупинити проведення перевірки (планової чи позапланової) для будь-якого підприємства, а не тільки щодо великих платників податків, як було це до змін, внесених Законом №466.

При цьому, про зупинення строків може просити і сама компанія, якщо виявить, що контролюючий орган порушив строк про запит на надання інформації (це також новела – такий запит подається щонайменше за 5 робочих днів до завершення перевірки).

Додатково тепер податкова може під час перевірки отримувати пояснення від працівників, посадових осіб компанії щодо документального оформлення відносин (мова йде про трудові чи цивільно-правові відносини).

Очевидно, що такі повноваження піднімуть знову питання ризику перекваліфікації цивільно-правових договорів в трудові із ризиком здійснення донарахувань. Ще одне положення на користь контролюючого органу.

Нові інструменти та строки оскарження

Етап розгляду заперечень на акт перевірки завжди викликав питання щодо об’єктивності і доцільності його застосування – позитивний результат (скасування висновків акту) після цієї процедури був скоріше винятком, ніж правилом. Є сподівання, що ситуація зміниться у зв’язку із ініціативою створення комісій з питань розгляду заперечень, що мають діяти на постійній основі. Для розгляду заперечень, за змінами до ПК, надається 10 робочих днів від дня їх отримання.

А якщо результати розгляду заперечень не задовольняють компанію, то зрозуміло, що надалі вона може застосувати в досудовому порядку лише крок з подачі скарги до Державної податкової служби (так зване, адміністративне оскарження).

Логічно цю дію здійснити протягом десяти робочих днів, аби не допустити узгодження грошового зобов’язання (нарешті внесено очікувані зміни для усунення різночитання в частині "робочих" і "календарних" днів до пп.57.3 ст. 53 ПК).

Але, якщо компанія не встигла в цей строк, і, водночас, не оскаржила податкові повідомлення-рішення до суду, то ПК тепер дозволяє поновити строки для подачі скарги протягом шести місяців шляхом подачі відповідного клопотання. Умова тут важлива – має бути поважна причина пропуску. Дискреційне повноваження, які тепер надають податкові, щодо визначення причини поважною, також викликають ряд питань.

Що ж відбувається сьогодні?

Сьогодні діє мораторій на проведення перевірок (до слова, на цей період зупиняється відлік строків давності), але ситуація складається цікаво. За останні три місяці неочікувано, попри вказаний мораторій, платники податків почали отримувати запити.

Останні оформлюються нібито за результатом камеральних перевірок – декларацій з ПДВ, податку на прибуток підприємств. Додатково запитувана інформація і документи, у разі направлення їх податковому органу, це майже 100% отримання акту камеральної перевірки!

Фактично, акти свідчать про використання даних, які незаконно використовувати в рамках камеральної перевірки. Нібито зрозуміло, що такі акти, скоріше за все, будуть успішно оскаржені в досудовому чи судовому порядку, але сам факт появи такої "інновації" обіцяє бізнесу додаткові витрати часових та фінансових ресурсів.

Зрозуміло, що ніхто не відміняв завдання контролюючого органу поповнювати бюджет. Але на фоні перекроєних на фіскальний лад норм щодо проведення перевірок, незаконні дії під час дії карантину схожі на відмову від курсу на "сервісну" службу.