Energy

Врегулювання питань

«Зелена» енергетика

Врегулювання питань

Юрій Кацер | Автор,

У співавсторстві з Вікторією Кулініч, юристкою KPMG Law Ukraine

Що може зробити Україна для інвесторів у ВДЕ та як врегулювати наболілі питання, розповіли директор KPMG Law Ukraine Юрій Кацер та юристка компанії Вікторія Кулініч.

Один із найвищих «зелених тарифів в Європі та проведена у 2015–2018 роках дерегуляція сектору зробили Україну привабливою для іноземних інвесторів у ВДЕ. Про це свідчить нещодавній бум інвестицій у будівництво нових ВДЕ-потужностей.

Про ризики для розвитку ВДЕ

Фінансовий дефіцит Гарантованого покупця (ГП), що зумовлений в основному істотним перевищенням «зеленого» тарифу над цінами ринку «на добу наперед» (РДН) більш як у 2,5 рази, та відсутністю адекватних компенсаторів такої різниці, стали загрозою для подальшого стабільного розвитку ВДЕ та енергетичної безпеки країни загалом.

Величезна кількість pre-PPA проєктів, які можуть бути реалізовані за «зеленим» тарифом, та неможливість перейти на «зелені» аукціони ще сильніше погіршують дефіцит ГП. За оцінками Мінекоенерго такий дефіцит у 2020 році становитиме 19 млрд грн.

Ситуація ускладнюється також низьким рівнем прогнозування генерації з ВДЕ, недостатністю високоманевруючих та акумулюючих потужностей в об'єднаній енергетичній системі (ОЕС) України. Крім того, ще й відсутністю відповідальності виробників з ВДЕ за небаланси. Більше того, цього року внаслідок теплої зими й весни, а також карантину, значно зменшилось споживання електроенергії та виник профіцит генерації.

Останній, в умовах значного зростання частки ВДЕ та законодавчих гарантій щодо їх відключень веде до обмежень атомної генерації. Вона є значно дешевшою за інші види генерації та при цьому не призначена для цілей маневрування.

Наразі уряд не бачить адекватних компенсаторів дефіциту ГП та наполягає на реструктуризації системи «зеленого» тарифу. Знайти збалансоване рішення, яке б враховувало як інтереси держави, так і інвесторів складно – медіація, що триває в рамках Секретаріату Енергетичного співтовариства, є тому підтвердженням.

З іншого боку, настільки довготривалий діалог, який почався ще з минулої осені, свідчить, що сторони не йдуть від проблеми, а шукають шляхи вирішення.

Крім того, закріплений у державній політиці вектор руху до збільшення частки ВДЕ, проведення стабільної і прогнозованої політики при стимулюванні розвитку ВДЕ та залучення інвестицій у цей сектор не дозволяє нехтувати інтересами інвесторів.

Що держава може запропонувати інвесторам

Однак очевидно, що без зниження ставки «зеленого» тарифу та скорочення строків реалізації pre-PPA не обійтися. Тому головними питаннями, які очевидно ніяк не вдається вирішити, є:

  • граничні строки завершення pre-PPA проєктів;
  • умови обмеження генерації ВДЕ у разі загрози операційній безпеці;
  • розмір зниженої ставки та строк, на який продовжать термін дії такого зниженого «зеленого» тарифу в рамках добровільної реструктуризації.

Якщо всі чи більшість раніше оформлених pre-PPA проєктів будуть реалізовані за поточною моделлю «зеленого» тарифу, це не залишить жодних шансів для прописаного, але ще не запущеного механізму «зелених» аукціонів на кілька наступних років.Тому скорочення цих строків варто очікувати.

Одночасно не виключено, що в рамках компенсації держава може запропонувати інвесторам інші можливості. Наприклад, вже озвучені членом комісії НКРЕКП варіанти отримати відшкодування понесених  витрат за рахунок 10-річних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в євро з маржею в 2 в. п. або у вигляді доплати до ціни РДН на рівні 3,8 євроцента за 1 кВт-год для СЕС і 1,3 євроцента – для ВЕС.

Очевидно, що запропоновані до цього часу урядом рішення не дали впевненості інвесторам у можливості повернути їхні інвестиції, в тому числі розрахуватися за залученими кредитам. Як і запропоновані інвесторами альтернативи/ компроміси, на думку уряду, були недостатніми для вирішення проблеми очікуваного дефіциту «Гарантованого покупця».

Про консенсус між інвесторами та державою

Результат, який буде закріплений у Меморандумі держави з інвесторами та ляже в основу закону про реструктуризацію «зеленого» тарифу має відображати консенсус, який допоможе з вирішенням дефіциту ГП та одночасно не позбавить іноземних інвесторів можливості повернути свої інвестиції (зокрема, розраховуватися за кредитами) та отримати розумний прибуток на здійснені інвестиції.

Очевидно, що в міжнародних інвестиційних арбітражах жодна із сторін не зацікавлена, хоча не виключено, що при ухваленні будь-якого рішення такі поодинокі випадки все одно можливі.

Як свідчить міжнародна практика, у таких спорах результати важко прогнозувати. Суди стають як на бік інвесторів, так і на бік держави. Особливо, якщо уряд змінює правила гри в транспарентний спосіб, з максимальним залученням до процесу всіх зацікавлених осіб, а також дає детальне та раціональне економічне обґрунтування своїм регуляторним рішенням.

Отже в інтересах усіх вирішити цю проблемну ситуацію за  принципом win-win, проте тут необхідні поступки з обох сторін.

Попереду ще три місяці літа й початок осені, а тому подальше зволікання із врегулюванням цього питання не грає ні на користь великих стратегічних інвесторів, ані на користь держави.

Найоптимальнішим рішенням було б, звичайно, якнайшвидше підписання меморандуму, прийняття закону про реструктуризацію «зеленого» тарифу, визначення розміру квот для «зелених» аукціонів і їхній запуск.