investytsiyna-privablyvist.html

Інвестиційна привабливість України

  • Максим Завальний, Автор |

Інвестиційна привабливість України в контексті підписання MLI

23 липня 2018 року Україна підписала Багатосторонню конвенцію щодо імплементації заходів, пов'язаних з податковими угодами, з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку/доходів з-під оподаткування (далі - «MLI»), таким чином, ставши частиною світової спільноти, яка методично і наполегливо бореться зі зловживанням положеннями конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

MLI - це лише невелика частина масштабного проекту з протидії розмивання бази оподаткування та виведення доходів з-під оподаткування (далі - «план BEPS»). План BEPS ініційований Організацією економічного співробітництва та розвитку (далі - «ОЕСР») спільно з країнами G20 і спрямований на усунення стратегій міжнародного податкового планування, які побудовані на використанні прогалин і невідповідностей у податковому законодавстві (як на національному рівні, так і тих, що містяться в угодах про уникнення подвійного оподаткування) для штучного переміщення транснаціональними корпораціями всіх або більшої частини оподатковуваних доходів/ прибутку в юрисдикції, де такі доходи/прибуток звільнені від оподаткування або оподатковуються за низькими ставками.

У свою чергу, MLI є універсальним інструментом, виконаним у вигляді багатосторонньої угоди, що одночасно вносить зміни/ поправки в уже існуючу систему угод про уникнення подвійного оподаткування конкретної держави без необхідності перегляду кожного конкретного договору окремо.

Механізм імплементації положень MLI в існуючу систему угод про уникнення подвійного оподаткування максимально простий і зрозумілий, а саме:

1.  держави, які приєдналися до MLI, представляють міжнародному компетентному органу, яким є ОЕСР, перелік положень, які підлягають зміні, а також за необхідності обирають, яким саме чином такі положення будуть змінені;

2. якщо договірні держави обрали ідентичні положення MLI, останні починають діяти у відношенні до відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування (змінюючи або доповнюючи їх) між такими державами. Якщо ж вибір договірних держав збігся не повністю, нові положення між договірними державами діють на тому рівні, на якому вони ідентичні для обох таких держав.

Наразі положення MLI змінюють значну частину угод про уникнення подвійного оподаткування, стороною яких є Україна, в тому числі, і з тими державами, які традиційно використовуються українськими та міжнародними інвесторами при податковій оптимізації навантаження на український бізнес (зокрема, такими юрисдикціями є Кіпр, Мальта, Люксембург, ОАЕ, Сінгапур і багато інших). Таким чином, підписання Україною MLI є важливою віхою в розвитку культури оподаткування і заслуговує на окрему увагу.

Зокрема, одним з обов'язкових положень для приєднання до MLI є положення, спрямоване на запобігання надання пільг, передбачених податковими угодами, за неналежних обставин. Це положення надає договірним державам альтернативу з двох можливих варіантів, які можуть бути імплементовані в конвенції про уникнення подвійного оподаткування, зокрема:

  • включення до конвенції так званого «тесту основної мети», який є кращим варіантом для більшості юрисдикцій;
  • включення до конвенції специфічних правил, що чітко окреслюють обставини, умови та обсяг податкових пільг, якими платники податків можуть скористатися в кожному конкретному випадку (або, в окремих конкретних випадках, обмежуючи можливість платників податків використовувати пільги, передбачені відповідними угодами в принципі). Цей підхід найбільш прийнятний для Сполучених Штатів Америки та імплементований шляхом включення до їхніх угод статті «Обмеження пільг» ( 'Limitation of Benefits').

Всі угоди про уникнення подвійного оподаткування, зміни до яких Україна здійснює за допомогою підписання MLI, передбачають імплементацію «тесту основної мети». Цей тест передбачає, що податкові пільги відповідно до положень конкретної угоди про уникнення подвійного оподаткування не будуть надаватися, якщо отримання таких пільг було однією з основних цілей при здійсненні господарської операції.

Що ж криється  за цим формулюванням? На перший погляд, воно є вигідним для платників податків, залишаючи їм достатньо місця для податкової оптимізації, і, навпаки, на податкові органи покладається тягар з доведення факту зловживання платниками податків положеннями конкретної угоди. Разом з тим, вона також створює додаткові складнощі для платників податків. Зокрема, складно спростувати той факт, що при реєстрації іноземних холдингових, торгових і/або фінансових компаній українських промислово-фінансових груп не останню роль відіграє як раз таки наявність розгалуженої мережі угод про уникнення подвійного оподаткування Кіпру, Голландії, Мальти та інших юрисдикцій, а також знижені ставки податку на доходи нерезидентів з джерелом походження з України, передбачені в угодах про уникнення подвійного оподаткування між цими юрисдикціями та Україною.

Таким чином, податкові органи в більшості випадків зможуть заявити, що, наприклад, однією з основних цілей реєстрації компанії, що надає позику українському платникові податків, на Кіпрі було бажання сторін цієї господарської операції скористатися зниженими ставками оподаткування процентних доходів, відповідно до угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною і Кіпром.

У той же час, фінальний звіт ОЕСР щодо запобігання наданню пільг, передбачених податковими угодами, в неналежних обставинах містить приклади щодо того, в яких випадках певні структури й операції будуть визнаватися такими, що зловживають положеннями угод про уникнення подвійного оподаткування, а в яких – ні. Українській бізнес-спільноті залишається сподіватися на те, що податкові органи уважно ознайомляться з напрацюваннями та рекомендаціями ОЕСР в цій галузі, а передові інструменти з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку/доходів з-під оподаткування будуть використовуватися за своїм прямим призначенням і так, як планувалося їх розробниками.