cherez-fiskalni-terny

Через фіскальні терни

  • Лариса Антощук, Автор |

Через фіскальні терни

Якби довелося відповідати на запитання: «Що є найскладнішим у роботі податкового адвоката?», я сміливо б відповіла: «Пояснювати іноземному інвестору сутність і підстави додаткових нарахувань за результатами податкових перевірок». Бізнесмен, який виріс на принципах прозорості, логічності, верховенства права та захисту приватної власності, не може зрозуміти більшості наших фіскальних звичаїв (адже мова не йде про норми податкового законодавства).

Інші питання в супроводі податкових спорів видаються дещо простішими. Але і вони є не менш болючими. Наприклад, питання про законність внесення дев'яти змін до графіка планових перевірок у поточному році, про ризик відкриття кримінального провадження (коли сума донарахувань перевищує 881 тис. грн) проти локального менеджменту і турбулентність закриття, про розмір судового збору в разі оскарження податкового повідомлення-рішення або ж коригування бізнес-процесів на тлі зміни трактування податкової норми контролюючим органом.

Можна, звичайно, кричати навздогін ображеному іноземному інвестору про презумпцію правомірності дій платника податків, стабільність законодавства, реформи, спрямовані на автоматизацію адміністрування, і про реформу фіскального органу. Можна спробувати схопити за руку українського ІТ-підприємця чи бізнесмена, перш ніж він стрибне у літак з сім'єю, і обіцяти, що реформи будуть.

Сміливі, ідейні і ризикові бізнесмени залишаються. Їх підприємницький запал не відразу можна зупинити зазначеними вище питаннями. Як не зупинити і кількості перевірок Державної фіскальної служби України (далі - ДФС). А перевірки йдуть і йдуть... ДФС нещодавно оприлюднила статистику, згідно з якою станом на 01.07.2018 р. було проведено 9 тис. перевірок і бізнесу було донараховано 7,8 млрд грн.

Для порівняння, за увесь 2017 рік ДФС провела 25 тис. перевірок з донарахуваннями для бізнесу в розмірі 16,3 млрд грн.

До кінця поточного року показники попереднього з донарахувань, напевно, будуть досягнуті і перевиконані - атавізми планової економіки зросли бур'янами. Якими є їх плоди?  Це спори в судах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень: сума клінчу між державою і бізнесом зараз становить 185,6 млрд грн. Якщо вірити статистиці ДФС.

А якби цю суму покласти на депозит під відсотки або вкласти в інноваційний бізнес чи виробництво вкрай необхідного і стратегічно важливого продукту? Ще б додати кошти, оптимізовані за результатами скорочення роздутого штату держоргану. Хоча розруха - не в кабінетах ... (вибачте, пане Булгаков, за таке перефразування).

Зрозуміло, що питання про доцільність підігріву відносин між платниками та збирачами податків є риторичним.

Не риторичними є результати перевірок та інструменти, які фіскальні органи застосовують сьогодні у процесі контрольно-ревізійної роботи. І, крім стандартних бюрократичних підходів (уважний аналіз первинних документів уздовж ланцюжка контрагентів у пошуках нереальності операції), з'являються нові результати пошуку.

Офіс великих платників податків ДФС поділився результатами такої новели - вони активно продовжили в 2017 році апробацію спецзапитів на адресу іноземних фіскальних органів. Податківці 29 країн отримали 170 запитів з України. У відповідь українським фіскалам прийшли 172 листи майже з усіх країн.

Логічно, що у подальшому відповіді були використані з метою проведення планових та позапланових податкових перевірок. Не пощастило, щонайменше, 13-ти платникам податків. Їх перевірки завершилися донарахуваннями і податковими санкціями на суму 796.9 млн грн, з яких 629,9 млн грн нібито недосплаченого податку на доходи нерезидентів за відсотками за використання залучених кредитів від англійських компаній. Друга частина донарахувань (і знятих збитків) стосувалася питань трансфертного ціноутворення.

Чи змінить щось у тотальному підході до перевірок запланована реформа фіскального органу? Частина податкових експертів обережно її підтримує і навіть є обізнаною щодо концепцій, оскільки є залученою до робочих груп з підготовки законопроектів.

Більша частина – мовчить, їй не до того на тлі обшуків, судів і супроводів виснажливих допитів і адміністративно-фінансових питань виживання адвокатського бюро чи юридичної фірми.

А ще деякі колеги в колонках і блогах з мудрістю Чеширського Кота і його ж словами стверджують: «Куди-небудь ми точно потрапимо. Необхідно досить довго йти».

У що вірити, як далі прораховувати свої бізнес-кроки й еміграційні плани - вирішувати кожному. Сміливим, ідейним і ризиковим хочеться побажати стійкості й ентузіазму рухати країну далі своєю творчістю і завзятістю. І ще побажати безкомпромісності у питаннях хабарів і корупції. І проактивності у захисті своїх прав, виходячи за межі апробованих інструментів.

Адже те, що «не працювало» як захист учора, може запрацювати сьогодні, якщо процедуру доведуть до логічного завершення сто зі ста, а не один з трьох... Приклад фортеці, яку важливо «взяти» у пошуках прозорості в податкових відносинах – це відшкодування бізнесу шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. І таких фортець ще багато. Такими є виклики. Разом з проактивною позицією їх легше подолати.